Непрохі́дність кише́чнику — захворювання, яке характеризується порушенням проходження вмісту кишечнику.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
непрохідність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
непрохідність — [неипроух’і/д( )н іс т ] днос т і, ор. д(‘)н іс т у … Орфоепічний словник української мови
ілеус — у, ч. Неповна непрохідність кишечнику; непрохідність кишечнику, що починається … Український тлумачний словник
обструкція — ї, ж. 1) Дія, демонстративно спрямована на зрив якого небудь заходу, пропозиції і т. ін.; різновид протесту. 2) мед. Перешкода, закриття, утруднення, закупорка, утруднення прохідності, непрохідність. •• Сечова/ обстру/кція наявність перешкоди по… … Український тлумачний словник
заворот — у, ч. 1) Зміна напряму руху; відхилення вбік під час руху. 2) Місце зміни напряму руху; закрут, вигин. •• За/воро/т кишо/к мед. непрохідність кишечника, викликана перекрученням кишкових петель. За/воро/т пові/ки патологічний стан, при якому край… … Український тлумачний словник
оклюзія — ї, ж. 1) Закупорка, закриття, непрохідність. 2) хім. Вбирання газів міжатомними порожнинами в металах, мінералах і т. ін. 3) Захоплення домішок в процесі утворення кристалічного осаду. 4) мед. Співвідношення зубів верхньої та нижньої щелеп у… … Український тлумачний словник
заворот кышок — мед. Пр. Непрохідність кишечника, викликана перекрученням кишкових петель … Словник лемківскої говірки
